Рекомендации по усовершенствованию качества и безопасности пищевых продуктов
Рекомендації по вдосконаленню управління якістю та безпечністю харчових продуктів та
організації сертифікації у відповідності до законодавства України та ЄС
ЗМІСТ
1. Призначення та особливості Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» 2. Обов’язки і відповідальність операторів (підприємств) ринку харчових продуктів, кормів, сировини та виробів що контактують з харчовими продуктами. 3. Регулятори ринку харчових продуктів, кормів та об’єктів санітарних заходів. 4. Функції та роль Компетентного органу 5. Правила виконання вимог до харчових продуктів 6. Спрощена система виконання вимог до НАССР (систем управління безпечністю) для малих підприємств та закладів громадського харчування. 7. Правила виконання вимог до систем управління безпечністю всіх виробників харчової продукції та кормів 8. Особливості систем управління безпечністю продукції тваринного походження і кормів. 9. Особливості систем управління безпечністю об'єктів санітарних заходів 10. Фінансування здійснення державного контролю та перелік адміністративних послуг
Рекомендації по розділам 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 і 17.1 надаються по запиту 11. Як уникнути штрафів? 12. Рекомендації з організації сертифікації харчових продуктів та систем управління якістю та безпечністю 13. Рекомендації по виконанню вимог торгових мереж та крупних закордонних компаній до систем харчової безпеки та сертифікації систем. 14. Створення та сертифікація систем для виконання релігійних вимог замовників (Халяль та кошерні продукти). 15. Експорт і імпорт харчової продукції і кормів та санітарних заходів (харчові добавки, пакувальні матеріали і т.п.). 16. Для чого впроваджують ISO 9001 успішні компанії світу? 17. Як обґрунтовано знизити витрати фінансових, людських, енергетичних ресурсів на всі процеси підприємства і досягти нового рівня досконалості? 17.1. Програма оптимізації витрат на процеси та підвищення рівня зрілості підприємства.
1. Призначення та особливості Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»
З 20.09.2015 року вступає в дію Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» № 67-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 4, ст.19}
Цей Закон регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.
Закон передбачає:
уточнення термінології,
уточнення видів правопорушень і адекватності міри покарання,
створення головного контролюючого органа в сфері безпеки харчових продуктів,
скасування дозвільних документів і процедур, які відсутні в ЄС,
впровадження європейських принципів регулювання ГМО, зокрема, у частині реєстрації джерел ГМО, а не продуктів, зроблених з них.
У результаті набрання чинності зазначеного закону, підвищиться захисту прав споживачів , удосконалиться система державного контролю в сфері безпеки харчових продуктів з урахуванням вимог законодавства ЄС і мінімізуються негативні наслідки необґрунтованого державного втручання в сферу виробництва й обігу харчових продуктів.
В законі використаний механізм Регламенту ЄС № 854 / 2004 «Затвердження певних правил для організації офіційного контролю продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною», щодо саморегуляції операторами ринку вимог до виробництва на основі загальних вимог законодавства по гігієні харчових продуктів. Тобто, держава встановлює загальні вимоги до гігієни харчових продуктів, а асоціації операторів ринку розробляють на їхній основі деталізовані вимоги, які повинні бути затверджені компетентним органом. 2. Обов’язки і відповідальність операторів (підприємств) ринку харчових продуктів, кормів, сировини та виробів що контактують з харчовими продуктами.
2.1 Обов’язки операторів ринку
Обов’язки операторів ринку тобто (підприємств), які випускають харчові продукти, корми, сировину та вироби що контактують з харчовими продуктами встановлені статтею 20 закону, яка наведена нижче:
Стаття 20. Обов’язки операторів ринку
1. Оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.
2. Оператори ринку зобов’язані:
1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу;
2) розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів;
6) забезпечувати простежуваність та надавати інформацію, передбачену статтею 22 цього Закону;
7) вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив для здоров’я людини;
2.2 Відповідальність операторів ринку
Вперше в Україні встановлена юридична та матеріальна відповідальність операторів ринку (підприємств) за безпечність продукції та результативність системи управління безпечністю харчових продуктів.
Відповідальність операторів ринку встановлені статтею 64 закону, яка наведена нижче:
Стаття 64. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів
1. Оператори ринку в разі порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів несуть відповідальність в межах діяльності, яку вони здійснюють.
Зокрема встановлені штрафи при невиконанні законодавства у випадку:
допущення до виробництва працівників, які мають протипоказання до роботи з харчовими продуктами;
виробництво харчових продуктів на не зареєстрованих потужностях і без наявності експлуатаційного дозволу;
відсутність діючих процедур заснованих на принципах НАССР (від 30 – 75 мінімальних з/п). Рівень штрафу знаходиться на рівні розробки системи НАССР.
реалізація не правильно маркованої продукції;
порушення вимог щодо забезпечення простежуваності (від 3 до 5 мінімальних з/п)
не виконання обов’язку щодо відкликання чи вилучення з обігу харчових продуктів, які є не безпечними (до 38 мінімальних з/п);
використання незареєстрованих допоміжних матеріалів, що контактують з харчовими продуктами;
реалізація не зареєстрованих об’єктів санітарних заходів;
обіг не придатних харчових продуктів;
порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів;
не виконання законних вимог посадових осіб компетентного органу щодо усунення порушень законодавства;
приховування інформації та відмова допуску посадових осіб компетентного органу.
3. Регулятори ринку харчових продуктів, кормів та об’єктів санітарних заходів.
В Україні узаконені наступні регулятори ринку харчових продуктів, кормів та об’єктів санітарних заходів:
Кабінет Міністрів України;
центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;
Функції цього органу виконує відповідний департамент МОЗ України.
центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;
Функції цього органу виконує відповідний департамент МОЗ України та департамент Міністерства аграрної політики та продовольства України.
компетентний орган (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів);
Функції цього органу виконує відповідний департамент Державної ветеринарно-фітосанітарної служби України.
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. (СЕС)
Інші органи виконавчої влади та установи не мають права встановлювати чи будь-яким іншим чином здійснювати регулювання та/або державний контроль, включаючи інформацію про харчові продукти, якщо це не передбачено цим Законом. 4. Функції та роль Компетентного органу
Основним регулятором ринку харчових продуктів, кормів та об’єктів санітарних заходів є Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган).
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган):
організовує та здійснює державний контроль, у тому числі на агропродовольчих ринках та на кордоні;
делегує повноваження щодо здійснення державного контролю в установлених законом випадках;
розробляє та впроваджує довгостроковий план державного контролю і щорічно звітує про стан його виконання;
затверджує плани щорічного державного контролю та плани державного моніторингу;
проводить передзабійне та післязабійне інспектування тварин на відповідних потужностях, а також післязабійне інспектування тварин, забитих на полюванні;
видає документи дозвільного характеру, передбачені цим Законом;
здійснює державний контроль за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
уповноважує лабораторії та референс-лабораторії на проведення досліджень (випробувань) об’єктів санітарних заходів для цілей державного контролю;
встановлює на підставі результатів проведення аналізу ризиків періодичність здійснення державного контролю кожної потужності;
проводить епізоотичне розслідування або у разі потреби бере участь у розслідуваннях, спрямованих на встановлення причин та умов, що призводять до надходження в обіг небезпечних та непридатних харчових продуктів;
вживає у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону та притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону;
бере участь у розробленні санітарних заходів, вимог щодо окремих показників якості харчових продуктів, технічних регламентів та стандартів;
залучає представників підрозділів правоохоронних органів відповідно до їх повноважень, визначених законом, виключно під час проведення заходів, спрямованих на ліквідацію спалахів інфекційних хвороб тварин, призначених для розміщення на ринку для споживання людиною;
веде реєстр затверджених експортних потужностей, якщо ведення такого реєстру є вимогою країни призначення;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Стаття 12. Засади та порядок здійснення державного контролю
1. Державний контроль за харчовими продуктами та/або іншими об’єктами санітарних заходів здійснюється виключно компетентним органом. Компетентний орган може делегувати повноваження на здійснення державного контролю у встановлених законом випадках.
2. Державний контроль здійснюється без попередження оператора ринку під час роботи потужності. Винятки становлять випадки, коли завчасне повідомлення є важливим фактором забезпечення результативності контролю, зокрема у разі планування проведення державного аудиту постійно діючих процедур, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках. Державний аудит постійно діючих процедур, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, проводиться за умови письмового повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочих дні до здійснення такого заходу.
3. Державний контроль здійснюється із застосуванням актів державного контролю.
Акт державного контролю має містити перелік питань для перевірки виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Кожне питання, що стосується перевірки, повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає виконанню (дотриманню).
Перелік питань для перевірки, що включені до актів державного контролю, є вичерпним.
4. Забороняється перевіряти питання, які:
1) відсутні в акті державного контролю;
2) не містять посилань на вимогу нормативно-правового акта (статтю, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає виконанню (дотриманню).
Здійснення державного контролю без застосування акта державного контролю заборонено.
5. Форми актів державного контролю затверджуються центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
6. Періодичність проведення державного контролю ґрунтується на ризик-орієнтованому підході та має, зокрема, включати:
1) визначені ризики, пов’язані з об’єктом санітарних заходів або потужностями, а також з технологією виробництва та/або переробки;
2) результати попереднього державного контролю;
3) результативність процедур, які застосовуються оператором ринку для забезпечення дотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Порядок визначення періодичності проведення державного контролю встановлюється законом. 5. Правила виконання вимог до харчових продуктів
5.1 Вперше в Україні статтею 32 заборонена обов’язкова реєстрація технічних умов (ТУ) на харчові продукти і обов’язкова сертифікація харчових продуктів.
Стаття 32. Вимоги до харчових продуктів
1. Харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
У випадку надходження доказів щодо шкідливості харчового продукту, незважаючи на його відповідність законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, виробництво та обіг такого харчового продукту має бути зупинено та заборонено.
2. Сертифікація харчових продуктів необов’язкова. Зазначене не стосується процедури видачі міжнародного сертифіката, передбаченого цим Законом.
3. Під час виробництва харчових продуктів оператор ринку може користуватися технічними умовами, державна реєстрація яких є необов’язковою.
85) технічні умови - документ, затверджений оператором ринку, в якому визначені технічні вимоги до харчових продуктів та/або процесів їх виробництва;
5.2 Методичні настанови, які розробляють інститути, асоціації виробників не є обов’язковими для виконання і повинні затверджуватись центральним органом регулятором ринку харчових продуктів.
Стаття 33. Розробка, затвердження та застосування методичних настанов
1. Оператори ринку можуть застосовувати при виробництві харчових продуктів методичні настанови.
2. Виконання методичних настанов свідчить про виконання вимог, що визначені законодавством.
3. Методичні настанови розробляються об’єднаннями операторів ринку і затверджуються відповідно до вимог цього Закону. 6. Спрощена система виконання вимог до НАССР (систем управління безпечністю) для малих підприємств та закладів громадського харчування.
Фахівці ГК «Міра» мають досвід розробки систем НАССР по спрощеній схемі. В процесі допомоги підприємству в організації виконання Закону України « Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» проводиться аналіз небезпечних факторів, визначається відсутність критичних контрольних точок, розробляються необхідні попереджувальні програми, достатні для управління безпекою продукції. При розробці спрощеної системи НАССР враховуються наступні вимоги.
1. Вимоги щодо запровадження системи НАССР у відповідності до статті 21 закону « Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» не поширюються на операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво, а також провадять пов’язану з первинним виробництвом діяльність, зокрема транспортування, зберігання та обробку первинної продукції в місці первинного виробництва, за умови, що при цьому не змінюється суттєво стан таких продуктів, а також на транспортування живих тварин, призначених для споживання людиною, транспортування з місця первинного виробництва до потужності продуктів рослинного походження, продуктів рибальства, а також продуктів полювання
2. Вимоги статті 21 закону щодо розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, які базуються на принципах системи НАССР, допускають застосування спрощеного підходу, за умови якщо такий підхід забезпечує однаковий рівень захисту здоров’я споживачів, що і в разі запровадження принципів системи НАССР, як це описано у частині третій цієї статті. При цьому застосування спрощеного підходу може, в тому числі, передбачати:
1) у разі якщо за результатами проведеного аналізу небезпечних факторів визначено відсутність критичних контрольних точок, дотримання загальних гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, зазначених у цьому Законі, є достатнім, і запровадження системи постійно діючих процедур, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не вимагається. Зазначене поширюється на потужності, які не обробляють харчові продукти, а саме на заклади роздрібної торгівлі, у тому числі на палатки, кіоски, прилавки, на рухомі транспортні засоби для торгівлі, а також на заклади громадського харчування, які здійснюють торгівлю виключно напоями;
2) можливість запровадження принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, зазначених у частині третій цієї статті, не в повному обсязі. Зазначене поширюється на заклади громадського харчування, за винятком тих, які зазначені в пункті 1 цієї частини, пекарні, кондитерські;
3) можливість застосування типових планів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, які містяться в методичних настановах та які включають інформацію про небезпечні фактори, програми-передумови, процедури в критичних контрольних точках та процедури ведення записів. При цьому використання типового плану системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках є можливим виключно у разі, якщо потужність відповідає тому опису, який міститься у методичних настановах. Зазначене поширюється на бійні, потужності з виробництва рибної та молочної продукції, потужності, що здійснюють консервування, пастеризацію, замороження харчових продуктів;
4) у разі застосування процедур візуального моніторингу ведення записів тільки у випадках, коли виявлена невідповідність установленим вимогам. Такі записи повинні включати, в тому числі, опис корекцій та корегувальних дій. 7. Правила виконання вимог до систем управління безпечністю всіх виробників харчової продукції та кормів
7.1 Статтею 21 Закону встановлені конкретні вимоги щодо розробки та застосування систем НАССР. Законом також встановлені обмеження для використання системи ХАССП для підприємств первинного виробництва та суміжними з ним видами діяльності (транспортування, первинна обробка).
81) система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів;
Стаття 21. Вимоги щодо застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках
1. Оператори ринку розробляють, запроваджують та використовують постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.
2. Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво, а також провадять пов’язану з первинним виробництвом діяльність, зокрема транспортування, зберігання та обробку первинної продукції в місці первинного виробництва, за умови, що при цьому не змінюється суттєво стан таких продуктів, а також на транспортування живих тварин, призначених для споживання людиною, транспортування з місця первинного виробництва до потужності продуктів рослинного походження, продуктів рибальства, а також продуктів полювання.
3. До принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, зазначених у частині першій цієї статті, належать:
1) ідентифікація небезпечних факторів, яким необхідно запобігти або які необхідно усунути або зменшити до прийнятного рівня;
2) визначення критичних контрольних точок на етапах, на яких контроль управління є визначальним для запобігання виникненню небезпечних факторів, їх усунення або зменшення до прийнятного рівня;
3) установлення критичних меж у критичних контрольних точках, які дають змогу відрізнити прийнятність харчового продукту від неприйнятності з точки зору його безпечності;
4) проведення процедур моніторингу в критичних контрольних точках, які забезпечують отримання даних для оперативного управління небезпечними факторами;
5) запровадження коригувальних дій, які повинні проводитися, якщо результати моніторингу свідчать про те, що певна критична контрольна точка вийшла з-під контролю;
6) розроблення процедур, які повинні застосовуватися на постійній основі, з метою перевірки результативності заходів, зазначених у пунктах 1-5 частини третьої цієї статті;
7) розроблення документів та ведення записів відповідно до виду діяльності та обсягів виробництва для підтвердження результативного застосування заходів, які зазначені у пунктах 1-6 частини третьої цієї статті.
4. Вимоги щодо розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, допускають застосування спрощеного підходу, за умови якщо такий підхід забезпечує однаковий рівень захисту здоров’я споживачів, що і в разі запровадження принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, як це описано у частині третій цієї статті. При цьому застосування спрощеного підходу може, в тому числі, передбачати:
1) у разі якщо за результатами проведеного аналізу небезпечних факторів визначено відсутність критичних контрольних точок, дотримання загальних гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, зазначених у цьому Законі, є достатнім, і запровадження системи постійно діючих процедур, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не вимагається. Зазначене поширюється на потужності, які не обробляють харчові продукти, а саме на заклади роздрібної торгівлі, у тому числі на палатки, кіоски, прилавки, на рухомі транспортні засоби для торгівлі, а також на заклади громадського харчування, які здійснюють торгівлю виключно напоями;
2) можливість запровадження принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, зазначених у частині третій цієї статті, не в повному обсязі. Зазначене поширюється на заклади громадського харчування, за винятком тих, які зазначені в пункті 1 цієї частини, пекарні, кондитерські;
3) можливість застосування типових планів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, які містяться в методичних настановах та які включають інформацію про небезпечні фактори, програми-передумови, процедури в критичних контрольних точках та процедури ведення записів. При цьому використання типового плану системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках є можливим виключно у разі, якщо потужність відповідає тому опису, який міститься у методичних настановах. Зазначене поширюється на бійні, потужності з виробництва рибної та молочної продукції, потужності, що здійснюють консервування, пастеризацію, замороження харчових продуктів;
4) у разі застосування процедур візуального моніторингу ведення записів тільки у випадках, коли виявлена невідповідність установленим вимогам. Такі записи повинні включати, в тому числі, опис корекцій та корегувальних дій.
Переліки потужностей, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини, не є виключними та можуть бути розширені у методичних настановах.
5. Оператори ринку у разі змін у кількісному та якісному складі інгредієнтів харчового продукту, а також на будь-якій стадії виробництва та обігу, які можуть вплинути на безпечність харчового продукту, мають переглядати та оновлювати процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, з метою внесення необхідних змін.
6. З метою виконання процедур, які засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, оператори ринку:
1) надають компетентному органу під час здійснення державного контролю докази відповідності їх діяльності вимогам частини четвертої цієї статті з урахуванням сфери діяльності та обсягу виробництва, а також спрощеним вимогам для невеликих потужностей та потужностей, діяльність яких має незначний ступінь ризику для здоров’я споживачів;
2) гарантують, що документи, у яких наводиться опис процедур, розроблених відповідно до вимог цієї статті, містять достовірну інформацію;
3) забезпечують зберігання документів і записів щодо виконання принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках протягом трьох місяців після закінчення кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні, якщо інше не передбачено рекомендаціями об’єднань виробників, які затверджені центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
7. Сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не є обов’язковою.
7.2 Законом статтею 41 встановлені загальні вимоги до інфраструктури (будівлі, споруди, територія, обладнання, освітлення, каналізація і т.п.). В діючих системах доцільно уточнити правила по виконанню цих вимог, щоб уникнути штрафів.
Стаття 41. Гігієнічні вимоги до потужностей
1. Потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам(дивись закон)
7.3. Законом статтею 22 встановлені вимоги до системи простежуваності
Стаття 22. Вимоги до операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності
1. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм харчові продукти та інші об’єкти санітарних заходів за принципом "крок назад".
2. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, яким вони постачають харчові продукти та інші об’єкти санітарних заходів за принципом "крок вперед".
3. Вимоги до операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності не передбачають встановлення ними зв’язку (так званої внутрішньої простежуваності) між об’єктами санітарних заходів, які використовуються під час виробництва, та об’єктами санітарних заходів, отриманих в результаті такого виробництва.
4. З метою виконання вимог частин першої та другої цієї статті оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують доступність такої інформації компетентному органу за його запитами. Інформація повинна зберігатися протягом шести місяців після закінчення кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні.
Стаття 39. Вимоги до маркування харчових продуктів
1. Забороняється обіг харчових продуктів, маркування яких не відповідає вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
7.4. Законом статтею 40 встановлені конкретні вимоги до постачальників сировини та допоміжних матеріалів, що значно спрощує простежуваність контролю безпеки в харчовому ланцюзі та дає можливість виробнику контролювати постачальників.
Стаття 40. Загальні вимоги до операторів ринку, які здійснюють первинне виробництво та ведення записів щодо забезпечення безпечності харчових продуктів
5. З метою забезпечення високого рівня безпечності харчових продуктів та швидкого реагування у разі виявлення випадків, що можуть спричинити шкідливий вплив на здоров’я людини, оператори ринку зобов’язані:
1) вести записи про заходи, які вживаються для управління небезпечними факторами, та зберігати їх протягом трьох місяців після закінчення кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні;
2) надавати на запит компетентного органу або операторів ринку, які отримують первинну продукцію, інформацію, передбачену цією статтею.
6. Оператори ринку, які займаються розведенням тварин, полюванням або первинним виробництвом харчових продуктів тваринного походження, ведуть записи щодо:
1) виду та походження кормів;
2) ветеринарних препаратів для тварин, дати їх застосування, часу очікування, після якого дозволяється використання тварини та/або харчових продуктів тваринного походження;
3) наявності хвороб тварин, які можуть вплинути на безпечність харчових продуктів;
4) результатів досліджень (випробувань) зразків, отриманих від тварин, або інших зразків, відібраних з діагностичною метою;
5) даних стосовно проведення перевірок тварин та/або харчових продуктів.
7. Оператори ринку, які займаються збором врожаю або виробництвом продуктів рослинного походження, ведуть записи щодо:
1) використання засобів захисту рослин;
2) наявності шкідливих організмів чи хвороб, що можуть вплинути на безпечність харчових продуктів рослинного походження;
3) результатів відповідних досліджень (випробувань) зразків рослин або інших зразків.
8. Особливості систем управління безпечністю продукції тваринного походження і кормів.
22) експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, який видається компетентним органом операторові ринку харчових продуктів на підставі результатів перевірки відповідності його потужностей вимогам санітарних заходів та дає змогу оператору ринку провадити господарську діяльність з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження;
Стаття 23. Експлуатаційний дозвіл
1. Експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження.
13. Експлуатаційний дозвіл є безстроковим.
14. Оператори ринку та потужності, на які видано експлуатаційний дозвіл, вносяться до реєстру, який ведеться компетентним органом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
15. Потужностям, на які видано експлуатаційний дозвіл, присвоюється реєстраційний номер.
Стаття 25. Державна реєстрація потужностей
1. Оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов’язані зареєструвати потужності, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів.
2. Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер.
9. Особливості систем управління безпечністю об'єктів санітарних заходів
50) об’єкти санітарних заходів - харчові продукти, тварини, призначені для споживання людиною, а також допоміжні матеріали для переробки та матеріали, що контактують з харчовими продуктами;
Стаття 37. Вимоги до обігу об’єктів санітарних заходів
1. Забороняється:
1) обіг харчових продуктів на потужностях, що не відповідають вимогам санітарних заходів;
2) продаж харчових продуктів власного домашнього виробництва не на агропродовольчих ринках;
3) обіг неперероблених туш парнокопитних та/або однокопитних тварин, на яких безпосередньо або на упаковці відсутня позначка придатності;
4) обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, щодо яких не отримано експлуатаційного дозволу, передбаченого цим Законом, або дія якого тимчасово припинена;
5) обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, повідомлення про реєстрацію яких не було зроблено оператором ринку до вимог цього Закону;
6) обіг харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або отримані з їх використанням, до проведення їх державної реєстрації.
2. Забороняється також обіг об’єктів санітарних заходів, якщо ці об’єкти:
1) небезпечні;
2) непридатні до споживання;
3) неправильно марковані;
4) незареєстровані відповідно до вимог цього Закону;
5) ввезені (переслані) на територію України контрабандно.
Харчові продукти, зазначені у пунктах 2 і 3 цієї частини, підлягають вилученню з обігу та/або відкликанню відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 38. Виробництво та обіг новітнього харчового продукту чи інгредієнта
1. Новітній харчовий продукт чи інгредієнт повинен бути таким, що:
1) не становить загрозу для здоров’я людини;
2) його характеристики не вводять споживача в оману;
3) якщо новітній харчовий продукт розроблений на заміну звичайного, кількість поживних та інших речовин, енергії, що отримуватиме споживач за нормальних умов його споживання, не відрізнятиметься більше значень природних варіацій від тих, що отримуються від звичайного харчового продукту.
2. Забороняється обіг новітнього харчового продукту чи інгредієнта за відсутності державної реєстрації, проведеної центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я.
3. Критеріями, що відрізняють новітній харчовий продукт чи інгредієнт від звичайних, є такі:
1) харчовий продукт чи інгредієнт не має історії безпечного споживання в Україні і має значну зміну та/або вплив внаслідок:
застосування процесу вирощування тварин та/або рослин, що раніше не застосовувався для цих цілей;
вироблення шляхом застосування виробничого процесу, який раніше не використовувався для цього виду продукту чи інгредієнта;
2) харчовий продукт чи інгредієнт не має історії безпечного споживання в Україні, але має історію безпечного споживання в іншій країні/країнах і значну зміну та/або вплив.
4. Під терміном "історія безпечного споживання" розуміють дані про споживання харчового продукту чи інгредієнта як елементу звичайного раціону населення країни або частини країни, що не містить даних про негативний вплив такого продукту або інгредієнта на здоров’я людей. Такі дані можуть, зокрема, включати результати наукових досліджень, статистичних спостережень.
Стаття 15. Розроблення, перегляд, затвердження та застосування санітарних заходів
1. Відповідні санітарні заходи розробляються, переглядаються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, або центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у межах їх повноважень та відповідно до таких вимог:
.
5. Усі запропоновані санітарні заходи, які не узгоджуються з міжнародними стандартами або для яких не існує міжнародних стандартів і щодо яких очікується, що вони можуть значно вплинути на експортні можливості заінтересованих торгових партнерів, підлягають повідомленню через центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено виконання функцій центру обробки запитів, передбаченого Угодою СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, не менш як за 60 днів до підготовки остаточного проекту санітарного заходу згідно з положеннями відповідних міжнародних угод.
6. Коментарі, отримані в результаті повідомлення та публікації запропонованих нових або змінених санітарних заходів, беруться до уваги на недискримінаційній основі до прийняття таких заходів. За письмовим запитом осіб або заінтересованих торгових партнерів центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено виконання функцій центру обробки запитів, передбаченого Угодою СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, надає текст запропонованого санітарного заходу із зазначенням, якщо це можливо, положень, що суттєво відрізняються від міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій.
10. Усі санітарні заходи застосовуються лише в обсязі, необхідному для захисту здоров’я людини і без необґрунтованої дискримінації між вітчизняними та імпортними харчовими продуктами або між різними постачальниками харчових продуктів.
Стаття 29. Державна реєстрація об’єктів санітарних заходів
1. Забороняється реалізація об’єктів санітарних заходів, які не зареєстровані відповідно до вимог цього Закону.
2. Державній реєстрації підлягають:
1) новітні харчові продукти;
2) харчові добавки;
3) ароматизатори, за виключенням окремої групи ароматизаторів, визначених центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;
4) ензими;
5) допоміжні матеріали для переробки, та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, які вперше вводяться в обіг та/або вперше використовуються на території України;
6) вода питна, яку планується віднести до категорії "вода природна мінеральна".
3. Забороняється вимагати реєстрацію інших об’єктів санітарних заходів, не зазначених у частині другій цієї статті.
4. Для проведення державної реєстрації об’єктів санітарних заходів оператором ринку або його уповноваженим представником до центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, подається заява в довільній формі, яка має супроводжуватися документацією відповідно до вимог цього Закону.
10. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, затверджує процедури проведення державної реєстрації, ведення реєстрів та надання інформації з реєстрів заінтересованим суб’єктам.
Стаття 30. Державна реєстрація харчових добавок
Стаття 31. Державна реєстрація допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, і води питної
1. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, здійснює державну реєстрацію допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, і води питної, яку планується віднести до категорії "вода природна мінеральна".
10. Фінансування здійснення державного контролю та перелік адміністративних послуг
Стаття 62. Фінансування здійснення державного контролю та перелік адміністративних послуг
1. Державний контроль здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених у статті 63 цього Закону.
Стаття 63. Державний контроль, що здійснюється за рахунок операторів ринку
1. За рахунок операторів ринку здійснюються такі види державного контролю:
1) контроль об’єктів санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, вивозяться (пересилаються) з неї та транспортуються територією України;
2) дозабійне і післязабійне інспектування тварин відповідно до вимог цього Закону;
3) оцінка результатів заходів, що були проведені операторами ринку для усунення виявлених порушень законодавства.
2. Стягування плати за проведення видів державного контролю, не передбачених частиною першою цієї статті, не допускається.
Запрос консультации:
эл.почта: azub@meraua.com, тел. +380 50 965-01-80 Андрей Зуб, +380 50 979-84-38 Иван Игнатьевич Зуб
Наши контакты